Spektakl na podstawie klasycznego utworu Łesi Ukrainki pt. „Pieśń lasu” w ramach cyklu „Scena ukraińska” powróci na scenę Teatru Laboratorium Instytutu Grotowskiego 9 i 10 marca oraz 13 i 14 kwietnia.
Spektakl badawczy wykorzystujący dokument i fantastykę, dla którego inspiracją jest klasyczny w literaturze ukraińskiej utwór Łesi Ukrainki pt. „Pieśń lasu”. Spektakl łączy poezję i wywiady na temat tego, jak Ukrainki i Ukraińcy rozumieją miłość, wartości rodzinne, co myślą o życiu na emigracji i podczas wielkiej wojny Rosji przeciwko Ukrainie, jak oceniają świadome wybory pozostania w miejscowościach na pierwszej linii frontu. Jak pytania, które zadawała Łesia Ukrainka funkcjonują współcześnie?
Spektakl stworzony przez Grupę teatralną GAS we współpracy z wrocławskim zespołem synth-popowym – kwit/квіт tworzonym przez Johannesa Niehausa (Niemcy) i Marinę Mashtaler (Ukraina).
W spektaklu wykorzystywane jest światło stroboskopowe, dym, głośna muzyka. Dla widzów od 16 r.ż.
Reżyseria: Sofiia Onishchenko (Ukraina)
Dramaturgia: Łesia Ukrainka oraz inne teksty dokumentalne
Adaptacja tekstu: zespół Teatru GAS
Tłumaczka: Marina Mashtaler (Ukraina)
Występują: Daria Bohdan (Ukraina), Vasylyna Martseniuk (Ukraina), Jan Stasiczak (Polska), Johannes Niehaus (Niemcy), Marina Mashtaler (Ukraina)
Scenografia, kostiumy: Zofia Czemarmazowicz (Polska)
Muzyka: Marina Mashtaler (Ukraina), Johannes Niehaus(Niemcy)
Projekcje wideo: Aleksandra Dwernicka (Polska)
Specjalistka ds. partnerstwa, promocji i PR: Julia Markus (Polska)
W spektaklu wykorzystywane jest światło stroboskopowe, dym i głośna muzyka
Dla widzów od 16 r.ż
Дослідницька виставаі з елементами документалістики й фантастики, натхненний класикою української літератури, твором Лесі Українки під назвою «Лісова пісня». Вистава поєднує поезію та інтерв’ю про те, як українці розуміють кохання та сімейні цінності, що думають про життя в еміграції та під час великої війни Pосії проти України, як оцінюють свідомий вибір залишитися у прифронтових містах. Яка сьогодні актуальність питань, що їх порушувала Леся Українка?
Вистава створена театральною групою GAS у співпраці з вроцлавським синті-поп гуртом – kwit/квіт авторів Йоганнеса Ніхауса (Німеччина) та Марини Машталер (Україна)
У виставі використовується стробоскоп, дим і гучна музик. Для глядачів від 16 років.
Режисура: Софія Онищенко (UA)
Драматургія: Леся Українка та інші документальні тексти
Адаптація тексту: команда театру ГАЗ
Переклад: Марина Машталер (UA)
У ролях: Дарія Богдан (UA), Василина Марценюк (UA), Ян Стасічак (PL), Йоганнес Ніхаус (DE), Марина Машталер (UA)
Сценографія, костюми: Зофія Чемармазович (PL)
Музика: Марина Машталер (UA), Йоганнес Ніхаус (DE)
Відеопроєкція: Александра Дверніцка (PL)
Менеджер з партнерства, просування та PR: Юлія Маркус (PL)
У виставі використовується стробоскоп, дим і гучна музик.
Для глядачів від 16 років.
Sofiia Onishchenko – aktorka, performerka, reżyserka. Urodziła się we wsi Kyslivka (powiat kupjański, obwód charkowski). W 2018 roku rozpoczęła studia w Wyższej Szkole Sztuk Teatralnych w Charkowie na kierunku „Reżyseria wydarzeń teatralnych”. W 2020 roku rozpoczęła studia na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego w Charkowie (specjalizacja: aktorka teatru animacji). Od 2020 rroku jest aktorką niepodległego teatru Nafta. W marcu 2022 roku w związku z pełnoskalową rosyjską inwazją na Ukrainę, przeniosła się do Polski, gdzie kontynuuje studia na Akademii Sztuk Teatralnych im. Wyspiańskiego we Wrocławiu (specjalizacja aktorstwo teatru lalkowego). Interesuje się teatrem dokumentalnym, plastycznością i performatywnością w sztuce, a także teatrem jako manifestem politycznym.
Софія Онищенко – акторка, перформерка, режисерка. Народилася в селі Кислівка (Куп’янський район Харківської області). У 2018 році розпочала навчання у Вищому училищі театрального мистецтва м. Харкова за спеціальністю «Режисура театральних заходів». У 2020 році розпочала навчання в Національному університеті мистецтв ім. Івана Котляревського у Харкові (спеціалізація: актриса театру анімації). З 2020 року – актриса незалежного театру «Нафта». У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхала до Польщі, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва. Виспянського у Вроцлаві (спеціалізація акторство лялькового театру). Цікавиться документальним театром, пластикою та перформансем в мистецтві, а також театром як політичним маніфестом.
Vasylyna Martseniuk – aktorka teatru animacji, performerka i artystka. Urodziła się w Bachmucie, (obwód doniecki). W 2021 roku rozpoczęła studia na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego na Wydziale Teatralnym, w Katedrze Mistrzostwa Aktorskiego i Reżyserii Teatru Animacji. Po inwazją rosji na Ukrainę na pełną skalę, przeniosła się do Wrocławia, gdzie kontynuuje studia w Akademii Sztuk Teatralnych im. S. Wyspiańskiego na kierunku Aktorka Teatru Lalek. Zajmuje się badaniem nowych form animacji, nowoczesnych sposobów jej realizacji oraz sztuki teatralnej typu performatywnego. Zajmuje się również rysunkiem, śpiewem, tworzeniem lalek teatralnych, i animacją poklatkową.
Василина Марценюк – акторка театру анімації, перформерка та художниця. Народилася в Бахмуті (Донецька область, Україна). У 2021 році розпочала навчання в Національному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського на театральному факультеті, кафедра акторської майстерності та режисури театру анімації. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну переїхала до Вроцлава, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва ім. С. Виспянського за спеціальністю «Акторка театру ляльок». Досліджує нові форми анімації, сучасні методи її реалізації та перформативність в театрі. Займається також малюванням, співом, створює театральні ляльки та стоп-моушн анімацію.
Daria Bogdan – aktorka, performerka, tancerka. Urodziła się w Charkowie w Ukrainie. Jako dziecko tańczyła w zespole tańca ludowego „Kwiecień”. Studiowała na Narodowym Uniwersytecie Artystycznym im. Iwana Kotlarewskiego na Wydziale Aktorskim Teatru Lalek, wcześniej zaś przez rok na wydziale malarstwa Charkowskiego Uniwersytetu Projektowania i Sztuki. Po pierwszym roku studiów w Akademii Teatralnej rozpoczęła pracę w Charkowskim Teatrze „Nafta”. W marcu 2022 roku, w związku z pełnoskalową inwazją rosji na Ukrainę, przeniosła się do Polski, gdzie kontynuuje naukę w Akademii Sztuk Teatralnych im. Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie Filia we Wrocławiu. Interesuje się i zajmuje performansem, teatrem ruchu i tańcem. Dasha uważa, że teatr jest sposobem na przekazanie sensu rzeczywistości.
Дарія Богдан – актриса, перформерка, танцівниця. Народилася в Харкові, Україна. У дитинстві танцювала в ансамблі народного танцю “Квітень”. Навчалася в Національному університеті мистецтва імені Івана Котляревського на акторському факультеті Театру ляльок, а раніше рік на факультеті живопису Харківського університету дизайну та мистецтва. Після першого курсу навчання в Театральній Академії почала працювати в Харківському театрі «Нафта». У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення росії в Україну переїхала до Польщі, де продовжує навчання в Академії театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського Краківської філії у Вроцлаві. Вона цікавиться та займається перформансом, театром руху та танцем. Даша вважає, що театр – це спосіб передати відчуття реальності.
Marina Mashtaler – śpiewaczka i autorka piosenek, tłumaczka, aktorka. Pochodzi z Ukrainy z miasta Chmielnickiego, od 9 lat mieszka we Wrocławiu. Razem z Johannesem Niehausem współtworzy zespół muzyki elektronicznej kwit/квіт. Jest aktorką i fundriserką Teatru Ej.Aj. W 2023 roku została zwyciężynią 43 edycji Przeglądu Piosenki Aktorskiej. Na co dzień pracuje w Instytucie Praw Migrantów, w dziale Fundacji Ukraina, jako tłumaczka i autorka wniosków projektowych.
Марина Машталер – співачка та авторка пісень, перекладачка, актриса. Марина родом з України, з міста Хмельницький, живе у Вроцлаві вже 9 років. Разом із Йоганнесом Ніхаусом створили гурт електронної музики kwit/квіт. Вона є актрисою та фандрейзеркою театру Ej.Aj. У 2023 році стала переможницею 43-го «Огляду акторської пісні». Щоденно працює в Інституті прав мігрантів, відділенні Фундації «Україна», перекладачем та автором проєктів.